<?xml version="1.0" encoding="utf-8" standalone="yes"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
  <channel>
    <title>Nis2 — TechCom</title>
    <link>https://techcom.org.ua/tag/nis2/</link>
    <description>Останні новини та аналітика TechCom про корпоративні ІТ-рішення.</description>
    <generator>UB CMS</generator>
    <language>uk</language>
    <lastBuildDate>Thu, 30 Jul 2026 06:09:41 +0300</lastBuildDate>
    <atom:link href="https://techcom.org.ua/tag/nis2/index.xml" rel="self" type="application/rss+xml" />
    <item>
      <title>Методи протидії новому інструментарію UAC-0057 від CERT-UA</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/cert-ua-novyy-instrumentariy-uac-0057-ta-yak-protydiyaty/</link>
      <pubDate>Thu, 30 Jul 2026 06:09:41 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/cert-ua-novyy-instrumentariy-uac-0057-ta-yak-protydiyaty/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;Кіберпростір України залишається ареною постійних атак. Сьогодні, 6 червня, CERT-UA випустила попередження, що привертає увагу до нового інструментарію угруповання UAC-0057. Цей арсенал, що складається з OYSTERFRESH, OYSTERSHUCK та OYSTERBLUES, є свідченням еволюції загроз і вимагає від українських організацій посилення заходів кібербезпеки. Це стосується особливо тих, що працюють з критичною інфраструктурою та мають європейських партнерів, адже передбачає впровадження комплексних процесів реагування на інциденти та управління ризиками відповідно до вимог директиви &lt;a href=&#34;https://techcom.org.ua/tag/nis2/&#34; class=&#34;igng-autolink&#34;&gt;NIS2&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Захист AI-сервісів від витоку даних та атак типу prompt injection</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/ai-security-platform-yak-zakhyshchaty-vlasni-ai-servisy-vid-prompt-injection-i-vytoku-danykh/</link>
      <pubDate>Thu, 23 Jul 2026 23:44:24 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/ai-security-platform-yak-zakhyshchaty-vlasni-ai-servisy-vid-prompt-injection-i-vytoku-danykh/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;У 2026 році штучний інтелект (AI) перестав бути експериментальною технологією і став невід&#39;ємною частиною бізнес-процесів, особливо у банківській сфері. Від чат-ботів для підтримки до систем виявлення шахрайства та аналізу ризиків — AI-сервіси обробляють великі обсяги конфіденційних даних і беруть участь у прийнятті рішень. Саме тому питання їхньої безпеки вийшло на перший план. Швидке впровадження AI у критичну інфраструктуру та зростання пов&#39;язаних кіберзагроз робить посилення захисту нагальним завданням у 2026-2027 роках.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Неочікувані sitemap у Google Search Console: ознаки компрометації чи legacy CMS</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/unknown-sitemap-gsc-compromise/</link>
      <pubDate>Tue, 14 Jul 2026 13:39:44 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/unknown-sitemap-gsc-compromise/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Поява невідомої карти сайту (sitemap) у Google Search Console (GSC) — це тривожний сигнал, який адміністратори корпоративних веб-ресурсів та керівники IT-департаментів часто недооцінюють. Замість того, щоб розпізнати маркер компрометації сайту, інцидент списують на технічний збій або наслідки роботи legacy-плагінів.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Як зазначають експерти з кібербезпеки, такий артефакт найчастіше є наслідком впровадження контенту (content injection) та сторінок (page injection). У цій ситуації хаотичне видалення підозрілого файлу не вирішує проблему, а лише знищує цифрові докази, необхідні для проведення форензик-аналізу, залишаючи зловмисникам бекдори для персистентності.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Стратегії DLP для захисту корпоративних даних при розподіленій роботі у 2026 році</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/dlp-stratehiyi-dlya-zakhystu-korporatyvnoho-kontentu-v-umovakh-rozpodilenoyi-roboty-2026/</link>
      <pubDate>Mon, 13 Jul 2026 06:12:00 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/dlp-stratehiyi-dlya-zakhystu-korporatyvnoho-kontentu-v-umovakh-rozpodilenoyi-roboty-2026/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;h2&gt;Розподілена робота та виклики для DLP&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;За прогнозами, до 2026 року понад 70% компаній у світі використовуватимуть гібридні моделі роботи, що створює значні виклики для традиційних стратегій захисту даних. Розподілена інфраструктура, використання особистих пристроїв (BYOD) та множинність хмарних сервісів збільшують ризики витоку конфіденційної інформації. Класичні периметрові засоби захисту стають недостатніми, вимагаючи переходу до більш гнучких та інтелектуальних DLP-рішень, що базуються на контексті та поведінковому аналізі.&lt;/p&gt;&#xA;&#xA;&lt;h2&gt;Ключові принципи ефективної DLP-стратегії 2026&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;Ефективна DLP-стратегія в умовах розподіленої роботи повинна ґрунтуватися на кількох ключових принципах:&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Geopatriation та sovereign cloud: стратегії розміщення критичних workloads</title>
      <link>https://techcom.org.ua/infrastruktura/geopatriation-i-sovereign-cloud-koly-varto-perenosyty-workloads-blyzhche-do-yurysdyktsiyi/</link>
      <pubDate>Wed, 08 Jul 2026 04:33:52 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/infrastruktura/geopatriation-i-sovereign-cloud-koly-varto-perenosyty-workloads-blyzhche-do-yurysdyktsiyi/</guid>
      <description>&lt;h2&gt;Неконтрольоване зростання ІТ-витрат у хмарі: перший сигнал до перегляду архітектури&lt;/h2&gt;&lt;p&gt;Перехід у хмару часто обіцяє оптимізацію витрат, але реальність складніша. Багато організацій стикаються з неконтрольованим зростанням рахунків від хмарних провайдерів. Проблема рідко полягає лише у вартості гігабайтів чи обчислювальних годин. Непрогнозовані витрати — це, як правило, симптом глибшої архітектурної проблеми: відсутності дисципліни в управлінні ресурсами, розмитої відповідальності та хаотичного розгортання робочих навантажень (workloads) у глобальних дата-центрах.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Практика FinOps виникла як спроба навести лад у цих процесах, але вона фокусується на фінансовому управлінні вже існуючої інфраструктури. Коли ж витрати стають наслідком фундаментальної невідповідності архітектури бізнес-вимогам — зокрема, вимогам до безпеки та суверенітету даних — потрібне більш радикальне рішення. Це вже не питання економії на інстансах, а питання управління ризиками та забезпечення операційної стійкості.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Використання Confidential computing у хмарі: коли TEE виправдовує складність</title>
      <link>https://techcom.org.ua/infrastruktura/confidential-computing-dlya-danykh-u-khmari-de-tee-vypravdovuye-skladnist/</link>
      <pubDate>Tue, 07 Jul 2026 21:40:06 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/infrastruktura/confidential-computing-dlya-danykh-u-khmari-de-tee-vypravdovuye-skladnist/</guid>
      <description>&lt;h2&gt;Непередбачувані хмарні витрати та зростаючі кіберзагрози: виклики конфіденційності даних у банках&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;Перехід фінансових установ у хмару часто супроводжується подвійними викликами: непередбачуваними операційними витратами та посиленням вимог до безпеки даних. З одного боку, хмарна інфраструктура обіцяє гнучкість та масштабованість, але без належної видимості та управління може призвести до неконтрольованого зростання витрат. З іншого боку, обробка конфіденційних фінансових даних поза власним периметром безпеки створює нові вектори атак, які неможливо ігнорувати.&lt;/p&gt;&#xA;&lt;p&gt;Сучасний ландшафт загроз лише підкреслює цю проблему. За даними звіту ENISA Threat Landscape 2025, на цифрову інфраструктуру та сервіси припадає близько 27.7% усіх витоків даних. Це означає, що сама хмарна платформа, якою б надійною вона не була, залишається мішенню. Для банківського сектору ризики ще вищі. Згідно з тим самим звітом, організації, визначені як «essential entities» за директивою NIS2 (до яких належать банки), склали 53.7% усіх постраждалих від кібератак організацій. Водночас, як прогнозує Ericsson у своєму Mobility Report за листопад 2025 року, до кінця 2027 року 5G стане домінантною технологією мобільного доступу, що ще більше розширить поверхню атаки та збільшить обсяги даних, які потребують захисту в режимі реального часу.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Zero Trust у гібридних середовищах: чому традиційний периметр втрачає актуальність</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/zero-trust-dlya-hibrydnoyi-infrastruktury-de-merezhevyy-perymetr-uzhe-ne-pratsyuye/</link>
      <pubDate>Mon, 06 Jul 2026 00:23:52 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/zero-trust-dlya-hibrydnoyi-infrastruktury-de-merezhevyy-perymetr-uzhe-ne-pratsyuye/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Перехід до гібридних інфраструктур, що поєднують on-premises ресурси та хмарні сервіси, розмив традиційні межі корпоративної мережі. Олег Кравченко, інженер з кібербезпеки, зазначає, що в таких умовах мережевий периметр, який був основою безпеки десятиліттями, вже не є достатньою лінією захисту. Зростання віддаленої роботи, використання SaaS-рішень та BYOD-політик вимагає принципово нового підходу до забезпечення безпеки, де довіра до будь-якого користувача чи пристрою за замовчуванням відсутня. Ця концепція, відома як Zero Trust, стає не просто рекомендацією, а обов’язковою умовою для захисту корпоративних даних та систем.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Реагування на загрозу UAC-0057: від виконання стандартів до проактивного захисту</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/uac-0057-vid-vidpovidnosti-standartam-do-proaktyvnoho-kiberzakhystu-derzhsektoru/</link>
      <pubDate>Wed, 01 Jul 2026 06:08:00 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/uac-0057-vid-vidpovidnosti-standartam-do-proaktyvnoho-kiberzakhystu-derzhsektoru/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;Урядова команда реагування на комп&#39;ютерні надзвичайні події України CERT-UA 21 травня цього року попередила про оновлення інструментарію кіберугруповання UAC-0057. Ця група активно використовує нові шкідливі програми OYSTERFRESH, OYSTERSHUCK та OYSTERBLUES у фішингових кампаніях, спрямованих на державні організації України, як зазначається у звіті CERT-UA. Ця подія вкотре підтверджує постійну еволюцію кіберзагроз і необхідність для державного сектору переглянути свої підходи до кібербезпеки.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Загальний рівень кіберзагроз в Україні залишається високим. Хоча у другому півріччі 2025 року не було зафіксовано критичних кіберінцидентів, а кількість інцидентів низького рівня знизилася на 87%, загальна динаміка насторожує. Протягом 2025 року CERT-UA опрацювала майже 6 000 кіберінцидентів, що на 37,4% більше порівняно з 2024 роком, коли було зафіксовано 4 315 інцидентів, згідно з даними cip.gov.ua. Таке зростання кількості інцидентів, навіть за зниження їхньої критичності, свідчить про постійний тиск на державні системи та потребу в адаптивних стратегіях захисту.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Оцінка стійкості інфраструктури: перехід від комплаєнсу до моделі Zero Trust</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/otsinka-hotovnosti-infrastruktury-do-kiberatak-vid-formalnoho-compliance-do-arkhitektury-z/</link>
      <pubDate>Thu, 25 Jun 2026 12:03:31 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/otsinka-hotovnosti-infrastruktury-do-kiberatak-vid-formalnoho-compliance-do-arkhitektury-z/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Сучасний ландшафт загроз більше не залишає простору для ілюзій щодо кіберзахисту. Згідно з даними звіту ENISA Threat Landscape 2025, за період з 1 липня 2024 року до 30 червня 2025 року було зафіксовано та проаналізовано 4 875 інцидентів. Найбільш показовим є те, що 53.7% від усіх постраждалих організацій склали критично важливі суб&#39;єкти (essential entities), які підпадають під дію європейської директиви NIS2. Це свідчить про системну проблему: суворий регуляторний тиск та обов&#39;язковість відповідності стандартам не є синонімом фактичної захищеності від цілеспрямованих атак.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Безпека ланцюжків постачання в AI-інтеграціях: кейс Miasma</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/miasma-uroky-bezpeky-lantsyuzhkiv-postachannya-dlya-ai-intehratsiy/</link>
      <pubDate>Fri, 19 Jun 2026 13:52:35 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/miasma-uroky-bezpeky-lantsyuzhkiv-postachannya-dlya-ai-intehratsiy/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xD;&#xA;&lt;p&gt;Ланцюжки постачання програмного забезпечення стають дедалі складнішими, а залежність від сторонніх компонентів постійно зростає. У 2026 році галузь зіткнулася з новою хвилею атак на open-source екосистему npm, пов’язаних із кампанією Mini Shai-Hulud та інцидентом Miasma, під час яких були скомпрометовані пакети у просторі &lt;strong&gt;@redhat-cloud-services&lt;/strong&gt;. Дослідники виявили шкідливий код, спрямований на викрадення облікових даних, токенів доступу та секретів CI/CD-інфраструктури. Цей випадок вкотре демонструє, наскільки вразливими залишаються навіть великі екосистеми розробки та наскільки критичним стає питання безпеки AI-інтеграцій і ланцюжків постачання ПЗ.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Oracle PeopleSoft: витік даних через вразливість в університетських системах</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/oracle-peoplesoft-yak-vrazlyvist-stala-klyuchem-do-danykh-universytetiv/</link>
      <pubDate>Fri, 12 Jun 2026 06:08:32 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/oracle-peoplesoft-yak-vrazlyvist-stala-klyuchem-do-danykh-universytetiv/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;У період з 27 травня по 9 червня цього року відбулася масштабна атака, що вкотре продемонструвала вразливість освітніх установ. Угруповання ShinyHunters, також відоме як UNC6240, успішно експлуатувало критичну вразливість нульового дня CVE-2026-35273 у програмному забезпеченні Oracle PeopleSoft. Це сталося ще до того, як Oracle опублікувала офіційне попередження 10 червня 2026 року (Mandiant, 2026).&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Цей інцидент — приклад того, як кіберзлочинці використовують проміжок часу між виявленням вразливості та випуском патчу, ставлячи під загрозу конфіденційні дані та операційну стійкість організацій, зокрема в освітньому секторі.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Злам токенів Microsoft 365: уроки Zero Trust та вимоги NIS2</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/kradizhka-tokeniv-microsoft-365-dlya-android-ryzyky-ta-vidpovidnist-nis/</link>
      <pubDate>Thu, 04 Jun 2026 06:08:28 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/kradizhka-tokeniv-microsoft-365-dlya-android-ryzyky-ta-vidpovidnist-nis/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Мобільні пристрої давно перестали бути допоміжним інструментом для роботи. Сьогодні вони забезпечують повноцінний доступ до корпоративної пошти, документів, систем спільної роботи та бізнес-додатків. Саме тому мобільні платформи дедалі частіше стають ціллю кіберзлочинців. Останні дослідження безпеки привернули увагу до вразливості в окремих додатках Microsoft 365 для Android, яка могла дозволити викрадення токенів автентифікації та несанкціонований доступ до корпоративних ресурсів.&lt;/p&gt;&#xD;&#xA;&#xD;&#xA;&lt;p&gt;Хоча Microsoft уже випустила відповідні оновлення безпеки, цей випадок демонструє більш глибоку проблему: навіть великі та перевірені екосистеми можуть містити ризики, які здатні впливати на безпеку корпоративних даних. Для організацій це ще одне нагадування про важливість комплексного підходу до захисту мобільних пристроїв та відповідності сучасним регуляторним вимогам, зокрема директиві NIS2.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Захист критичної інфраструктури від сучасних кіберзагроз</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/kiberzahrozy-dlya-krytychnoyi-infrastruktury-zakhyst-vid-novykh-taktyk-zlovmysnykiv/</link>
      <pubDate>Tue, 02 Jun 2026 19:41:45 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/kiberzahrozy-dlya-krytychnoyi-infrastruktury-zakhyst-vid-novykh-taktyk-zlovmysnykiv/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;Цього року кібербезпека для українських лікарень, органів місцевого самоврядування та операторів FPV стала ще більш пріоритетною. За даними CERT-UA, протягом березня-квітня 2026 року зафіксовано інтенсифікацію кібератак на органи місцевого самоврядування та комунальні заклади охорони здоров&#39;я, зокрема клінічні лікарні та лікарні екстреної медичної допомоги (cert.gov.ua, moz.gov.ua, zor.gov.ua). Ці інциденти підкреслюють не лише зростання кількості загроз, а й зміну тактики зловмисників, що вимагає перегляду існуючих стратегій захисту.&lt;/p&gt;&#xA;&#xA;&lt;h2&gt;Тактика довготривалого закріплення: нова загроза для критичної інфраструктури&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;Традиційні кібератаки, спрямовані на швидке викрадення даних, поступово відходять на другий план. Ще у другому півріччі 2025 року хакерські угруповання змінили тактику, переходячи від одноразового викрадення до отримання довготривалого несанкціонованого доступу та закріплення в інформаційних системах (cip.gov.ua). Це означає, що зловмисники прагнуть не просто викрасти інформацію, а залишитися непоміченими в мережі протягом тривалого часу, щоб здійснювати постійний моніторинг, збирати дані або готувати масштабніші диверсії.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Захист legacy-систем через Zero Trust: вибір між міграцією та адаптацією</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/zero-trust-dlya-zakhystu-legacy-system-mihratsiya-chy-adaptatsiya/</link>
      <pubDate>Tue, 26 May 2026 06:05:11 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/zero-trust-dlya-zakhystu-legacy-system-mihratsiya-chy-adaptatsiya/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xD;&#xA;&lt;h2&gt;Виклики кібербезпеки для legacy-систем&lt;/h2&gt;&#xD;&#xA;&lt;p&gt;Згідно з дослідженнями Gartner, до 2026 року понад 50% організацій, що інвестують у рішення Zero Trust, не досягнуть очікуваних результатів через фокус виключно на нових системах та ігнорування legacy-інфраструктури. Застарілі системи, які часто є основою критичних бізнес-операцій, становлять значний ризик через відсутність сучасних механізмів автентифікації, авторизації та сегментації мережі. В умовах зростаючої кількості кібератак та посилення регуляторних вимог, таких як NIS2, питання захисту цих систем стає пріоритетним.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Забезпечення КСЗІ у гібридних інфраструктурах: актуальні виклики 2026 року</title>
      <link>https://techcom.org.ua/infrastruktura/kszi-dlya-hibrydnoyi-infrastruktury-vyklyky-ta-rishennya-u-2026-rotsi/</link>
      <pubDate>Mon, 25 May 2026 06:07:00 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/infrastruktura/kszi-dlya-hibrydnoyi-infrastruktury-vyklyky-ta-rishennya-u-2026-rotsi/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;У 2026 році понад 85% великих підприємств використовуватимуть гібридні хмарні стратегії, що посилює вимоги до комплексних систем захисту інформації (КСЗІ). Зростання обсягів даних, розподіленість інфраструктури та постійна еволюція кіберзагроз вимагають від компаній переосмислення підходів до безпеки. Забезпечення відповідності нормативним вимогам, таким як ISO/IEC 27001 та NIS2, стає критично важливим для збереження операційної стійкості та довіри замовників.&lt;/p&gt;&#xA;&#xA;&lt;h2&gt;Архітектурні складності та фрагментація&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;Гібридна інфраструктура, що поєднує on-premises сервери, приватні та публічні хмари, створює унікальні виклики для КСЗІ. Кожен компонент має власні механізми безпеки, що призводить до фрагментації контролю та потенційних прогалин. Це ускладнює централізоване управління політиками безпеки, моніторинг та реагування на інциденти. Наприклад, різні хмарні провайдери можуть мати несумісні API для управління ідентифікацією та доступом, що вимагає розробки складних інтеграційних рішень.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Безпека даних у мультихмарному середовищі 2026: впровадження КСЗІ для гібридних систем</title>
      <link>https://techcom.org.ua/infrastruktura/kszi-dlya-hibrydnoyi-infrastruktury-bezpeka-danykh-u-multykhmarnomu-sviti-2026/</link>
      <pubDate>Tue, 19 May 2026 06:07:55 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/infrastruktura/kszi-dlya-hibrydnoyi-infrastruktury-bezpeka-danykh-u-multykhmarnomu-sviti-2026/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;h2&gt;Виклики гібридної та мультихмарної інфраструктури&lt;/h2&gt;&lt;p&gt;До 2026 року понад 80% великих підприємств використовуватимуть гібридні та мультихмарні стратегії, що значно ускладнює ландшафт кібербезпеки. Розподіл даних та застосунків між on-premises, приватними та публічними хмарами (Azure, AWS, Google Cloud) створює нові виклики для підтримки єдиного рівня захисту. Основні проблеми включають фрагментацію політик безпеки, складність моніторингу, управління ідентифікацією та доступом, а також забезпечення відповідності нормативним вимогам, таким як ISO/IEC 27001 та українським стандартам КСЗІ.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Ризики offboarding для кібербезпеки: запобігання витокам даних у 2026 році</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/offboarding-yak-nayslabsha-lanka-kiberbezpeky-zakhyst-vid-vytokiv-danykh-u-2026-rotsi/</link>
      <pubDate>Mon, 18 May 2026 06:12:02 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/offboarding-yak-nayslabsha-lanka-kiberbezpeky-zakhyst-vid-vytokiv-danykh-u-2026-rotsi/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;За даними аналітичних звітів, до 2026 року до 70% витоків корпоративних даних будуть пов&#39;язані з недостатньо ефективними процесами offboarding співробітників. Це підкреслює критичну необхідність перегляду та посилення політик управління доступом після звільнення. Незважаючи на значні інвестиції в периметрову безпеку та системи виявлення загроз, внутрішні ризики, зокрема ті, що виникають через некоректне відключення колишніх працівників від корпоративних систем, залишаються однією з найсерйозніших вразливостей.&lt;/p&gt;&lt;h2&gt;Причини та наслідки неефективного offboarding&lt;/h2&gt;&lt;p&gt;Недостатня увага до процесів offboarding може призвести до низки серйозних проблем кібербезпеки. Основні причини включають відсутність чітких протоколів, ручну обробку запитів на відключення, що підвищує ризик людських помилок, та затримки між датою звільнення і фактичним блокуванням доступу. Наслідки можуть бути катастрофічними:&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>AI-powered offboarding: мінімізація інсайдерських ризиків у 2026 році</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/ai-powered-offboarding-zakhyst-vid-insayderskykh-zahroz-u-2026-rotsi/</link>
      <pubDate>Mon, 04 May 2026 06:05:39 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/ai-powered-offboarding-zakhyst-vid-insayderskykh-zahroz-u-2026-rotsi/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;Близько 60% витоків корпоративних даних у 2025 році фіксувалися вже після звільнення співробітника — коли його доступ формально ще залишався активним. Інсайдерські загрози, що походять від поточних або колишніх співробітників, підрядників чи партнерів, залишаються однією з найскладніших проблем кібербезпеки. З розвитком гібридних робочих моделей та широким використанням хмарних сервісів, традиційні підходи до offboarding стають недостатніми для ефективного захисту чутливих даних. У 2026 році компанії все частіше звертатимуться до рішень, що базуються на AI, для автоматизації та посилення процесів звільнення співробітників, мінімізуючи ризики.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Кібербезпека: відповідність вимогам ISO/IEC 27001 та NIS2</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/kiberbezpeka-ta-vidpovidnist-standartam-nis2-i-isoiec-27001/</link>
      <pubDate>Wed, 29 Apr 2026 06:07:23 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/kiberbezpeka-ta-vidpovidnist-standartam-nis2-i-isoiec-27001/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;У жовтні 2024 року в ЄС набула чинності директива NIS2, яка розширює сферу застосування вимог до кібербезпеки та поширюється на значно більшу кількість секторів, ніж її попередниця. Це означає, що компанії, які працюють з європейськими замовниками або є частиною їхніх ланцюгів постачання, мають привести свої системи та процеси у відповідність до нових стандартів. Водночас, міжнародний стандарт ISO/IEC 27001 залишається фундаментальним інструментом для побудови та підтримки ефективної системи управління інформаційною безпекою.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Безпека та гнучкість у сучасних гібридних інфраструктурах</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/hibrydna-infrastruktura-balans-mizh-bezpekoyu-ta-hnuchkistyu/</link>
      <pubDate>Tue, 14 Apr 2026 06:05:35 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/hibrydna-infrastruktura-balans-mizh-bezpekoyu-ta-hnuchkistyu/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xD;&#xA;&lt;p&gt;Коли великий банк вирішив перенести частину своїх критичних фінансових операцій у хмару, він зіткнувся з дилемою: як забезпечити відповідність регуляторним вимогам і високий рівень безпеки, зберігаючи при цьому переваги гнучкості та масштабованості хмарних сервісів? Це класичний сценарій, що ілюструє виклики, які стоять перед компаніями при побудові гібридної інфраструктури. Сучасні організації прагнуть використовувати найкращі аспекти як локальних (on-premise) рішень, так і публічних або приватних хмар, щоб оптимізувати витрати, підвищити відмовостійкість та прискорити виведення нових продуктів на ринок.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Реагування на інциденти: дії протягом першої доби та дотримання вимог регуляторів</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/incident-response-pershi-24-godyny/</link>
      <pubDate>Mon, 30 Mar 2026 12:36:33 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/incident-response-pershi-24-godyny/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Перші 24 години після виявлення компрометації — це період найвищої напруги для будь-якої організації. Коли критичні сервіси виходять з ладу, а на екранах моніторів з&#39;являються ознаки несанкціонованого втручання, ІТ-команда природно прагне якомога швидше «погасити пожежу»: перезапустити сервери, відновити дані з бекапів та повернутися до звичного ритму роботи. Проте сьогодні такий підхід, орієнтований виключно на швидке технічне відновлення, є не просто застарілим — він став небезпечним для виживання бізнесу.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Сучасне реагування на інциденти (Incident Response) нерозривно пов&#39;язане з регуляторними вимогами. Спроба негайно стерти сліди присутності зловмисника призводить до руйнування цифрових доказів (forensics), ускладнює розслідування та унеможливлює вчасне інформування регуляторів. У цьому матеріалі ми розберемо, як синхронізувати заходи локалізації загрози із жорсткими вимогами комплаєнсу в першу, найбільш критичну добу після зламу.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Обмеження SIEM та сертифікацій: чому комплаєнс не забезпечує операційну стійкість</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/compliance-trap-siem-certification/</link>
      <pubDate>Mon, 30 Mar 2026 11:42:48 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/compliance-trap-siem-certification/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Організації дедалі частіше потрапляють у «пастку комплаєнсу та інструментів», де інвестиції в SIEM-платформи та успішне проходження сертифікаційних аудитів не трансформуються в реальну стійкість проти сучасних загроз. Проблема полягає в тому, що керівники часто сприймають SIEM як «срібну кулю» для автоматичного вирішення проблем безпеки, а сертифікацію — як паперовий чек-лист для аудиту. Насправді ж інструмент без процесу створює лише хибне відчуття безпеки, якщо не супроводжується глибокими операційними змінами (operational change).&lt;/p&gt;&#xA;&#xA;&lt;h2&gt;Пастка інструментарію: чому закупівля SIEM не робить компанію захищеною&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;Типова помилка багатьох організацій — трактувати функцію виявлення загроз (Detect) як завдання із закупівлі програмного забезпечення, а не як безперервний операційний процес. Розгортання SIEM-платформи без належного мапування алертів часто призводить до втоми від сповіщень (alert fatigue), коли команда SOC фізично не встигає реагувати на тисячі неструктурованих повідомлень і зрештою пропускає цільову атаку.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Оцінка безпеки та NIST CSF 2.0: від аналізу розривів до швидких результатів</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/security-assessment-roadmap-nist-csf-2-0/</link>
      <pubDate>Fri, 27 Mar 2026 14:36:11 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/security-assessment-roadmap-nist-csf-2-0/</guid>
      <description>&lt;p&gt;У 2026 році інтеграція кіберризиків у корпоративне управління стала обов&#39;язковим стандартом. Оновлений фреймворк NIST Cybersecurity Framework (CSF) 2.0 закріпив цю зміну, додавши нову наскрізну функцію — &lt;strong&gt;Govern (Управління)&lt;/strong&gt;. Безпека остаточно перестала бути виключно технічним завданням IT-департаменту, перетворившись на стратегічний процес, де кожне рішення мапується на загальні ризики компанії та вимоги регуляторів (зокрема, NIS2).&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Проте на практиці керівники з безпеки (CISO) часто опиняються в пастці постійного «гасіння пожеж». Замість системного розвитку інфраструктури, бюджети витрачаються на розрізнені інструменти. Тим часом базові вектори залишаються відкритими. Згідно з даними ENISA Threat Landscape 2025, фішинг залишається провідним вектором початкового доступу до корпоративних систем. Вихід із цього кола лежить через проведення оцінки розривів (Gap Analysis) та побудову дорожньої карти, орієнтованої на швидкі перемоги (Quick Wins).&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Об’єднання вимог NIS2, ISO/IEC 27001 та КСЗІ в цілісну систему захисту</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/integrating-nis2-iso27001-kszi/</link>
      <pubDate>Fri, 20 Mar 2026 11:04:48 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/integrating-nis2-iso27001-kszi/</guid>
      <description>&lt;p&gt;У 2026 році відповідність вимогам кібербезпеки остаточно перестала бути формальністю. Згідно зі звітом ENISA Threat Landscape 2025, який проаналізував 4 875 інцидентів за період з 1 липня 2024 по 30 червня 2025 року, 53.7% постраждалих організацій належать до категорії essential entities (критично важливих суб&#39;єктів). Це робить приведення корпоративних систем у відповідність до директиви NIS2 та сучасних міжнародних стандартів критичним завданням для бізнесу.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Проте на практиці українські компанії, що працюють з європейськими партнерами, стикаються з проблемою синхронізації вимог. Їм необхідно одночасно відповідати жорстким директивам ЄС (NIS2), проходити процесну сертифікацію ISO/IEC 27001 та підтримувати комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) для вітчизняних регуляторів. Спроба впроваджувати ці вимоги ізольовано призводить до хаосу, подвійних аудитів і створення «паперової безпеки», яка не зупиняє реальних кібератак.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Кібербезпека: моделювання загроз, архітектурні підходи та бізнес-ризики</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/cybersecurity-threat-modeling-architecture/</link>
      <pubDate>Thu, 19 Mar 2026 14:42:17 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/cybersecurity-threat-modeling-architecture/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Оновлений фреймворк NIST CSF 2.0 офіційно закріпив функцію «Govern» (Управління) як ядро сучасної кібербезпеки. Це рішення перевело захист інформації з категорії суто технічних завдань ІТ-відділу до стратегічних імперативів корпоративного управління. Будувати безпеку за принципом «гасіння пожеж» або хаотичної закупівлі ліцензій на черговий захисний софт — це шлях до неминучих фінансових та репутаційних втрат. Ефективна кіберстійкість підприємства вимагає інтеграції моделювання загроз (Threat Modeling), архітектурних контролів та бізнес-ризиків у єдину керовану дисципліну.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Вплив директиви NIS2 на кібербезпеку IT-підрядників у ЄС</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/nis2-kiberbezbeka-dlya-ukrayinskykh-kompaniy/</link>
      <pubDate>Tue, 17 Mar 2026 09:00:00 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/nis2-kiberbezbeka-dlya-ukrayinskykh-kompaniy/</guid>
      <description>&lt;p&gt;У жовтні 2024 року набрала чинності Директива ЄС NIS2, яка суттєво розширює коло суб&#39;єктів, зобов&#39;язаних дотримуватися вимог кібербезпеки. Для українських компаній, що надають послуги замовникам з ЄС, NIS2 стає практичним орієнтиром.&lt;/p&gt;&#xA;&lt;h2&gt;Кого стосується NIS2&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;NIS2 охоплює «важливі» та «суттєві» суб&#39;єкти в 18 секторах: енергетика, транспорт, охорона здоров&#39;я, цифрова інфраструктура, хмарні провайдери, виробництво та інші. IT-підрядники, що обслуговують ці сектори, потрапляють під дію директиви через вимоги до ланцюга постачання.&lt;/p&gt;&#xA;&lt;h2&gt;Ключові вимоги&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;NIS2 зобов&#39;язує впровадити управління ризиками кібербезпеки, повідомляти про інциденти протягом 24 годин, забезпечити безперервність бізнесу та план відновлення, оцінювати ризики в ланцюзі постачання та навчати персонал питанням кібергігієни.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Автоматизація ЕДО: роль AI-асистентів у бізнес-процесах</title>
      <link>https://techcom.org.ua/elektronnyj-dokumentoobig/maybutnye-edo-ai-asystenty-ta-avtomatyzatsiya-arkhivuvannya-v/</link>
      <pubDate>Fri, 06 Mar 2026 11:21:34 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/elektronnyj-dokumentoobig/maybutnye-edo-ai-asystenty-ta-avtomatyzatsiya-arkhivuvannya-v/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Пікові навантаження наприкінці звітних періодів — справжній виклик для юридичних та адміністративних департаментів. Потоки договорів, актів та рахунків потребують миттєвої класифікації, верифікації та архівування. Проте ручна обробка перетворює ці процеси на «вузьке місце» бізнесу, провокуючи помилки, затримки та критичні втрати даних.&lt;/p&gt;&#xD;&#xA;&#xD;&#xA;&lt;p&gt;Сучасна відповідь на цей виклик — інтеграція AI/ML-моделей. Сьогодні це вже не футуристичні концепти, а прикладні інструменти, інтегровані в передові ECM- та DMS-системи (Enterprise Content Management / Document Management Systems).&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>FinOps та AI: стратегії оптимізації multi-cloud витрат згідно зі стандартами NIS2</title>
      <link>https://techcom.org.ua/infrastruktura/finops-ta-ai-yak-optymizuvaty-multi-cloud-vytraty-z-urakhuvannyam-vymoh-nis2/</link>
      <pubDate>Fri, 13 Feb 2026 17:46:19 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/infrastruktura/finops-ta-ai-yak-optymizuvaty-multi-cloud-vytraty-z-urakhuvannyam-vymoh-nis2/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;У жовтні 2024 року набула чинності Директива NIS2, яка значно розширила перелік суб&#39;єктів критичної інфраструктури та посилила вимоги до кібербезпеки. Для багатьох українських компаній, що працюють з європейськими замовниками або інтегровані в європейські ланцюжки постачання, це означає необхідність адаптації IT-стратегій, зокрема в частині управління хмарними витратами та безпекою. У 2026 році, з огляду на поширення multi-cloud архітектур, питання контролю фінансових потоків у хмарі та відповідності регуляторним нормам набуває особливої значущості.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Розвиток Industrial IoT та SCADA: ключові вектори 2026 року</title>
      <link>https://techcom.org.ua/bpm/promyslovyy-iot-ta-scada-aktualni-trendy-2026-roku/</link>
      <pubDate>Fri, 30 Jan 2026 13:03:46 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/bpm/promyslovyy-iot-ta-scada-aktualni-trendy-2026-roku/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;У 2026 році промисловий IoT (Industrial Internet of Things) та SCADA (Supervisory Control and Data Acquisition) системи продовжують еволюціонувати, трансформуючи операційну ефективність та безпеку в критичній інфраструктурі, виробництві та енергетиці. Згідно з галузевими спостереженнями, значна частина enterprise-замовників вже активно впроваджує гібридні моделі, що поєднують on-premises (локальні) SCADA з хмарними платформами для аналітики та управління IoT-пристроями.&lt;/p&gt;&#xA;&#xA;&lt;h2&gt;Конвергенція IT та OT: нові виклики та можливості&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;Традиційний розрив між IT (інформаційними технологіями) та OT (операційними технологіями) стрімко скорочується. Дані з датчиків IoT та SCADA-систем тепер не просто моніторяться, а інтегруються в корпоративні ERP та MES системи, живлячи аналітичні платформи та системи підтримки прийняття рішень. Ця конвергенція вимагає нових підходів до архітектури, управління даними (data governance) та, що найважливіше, кібербезпеки. Стандарти, такі як ISO/IEC 27001, стають обов&#39;язковими не лише для IT, а й для OT-середовищ, особливо в контексті NIS2, яка поширюється на операторів критичної інфраструктури.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Кібербезпека 2026: використання DLP для захисту систем на базі AI</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/dlp-dlya-zakhystu-ai-system-nova-realnist-kiberbezpeky-2026/</link>
      <pubDate>Tue, 27 Jan 2026 09:52:55 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/dlp-dlya-zakhystu-ai-system-nova-realnist-kiberbezpeky-2026/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;h2&gt;Зростання ризиків витоків даних в AI-системах&lt;/h2&gt;&lt;p&gt;До 2026 року понад 70% нових AI-систем зіткнуться з витоками даних через недостатню інтеграцію Data Loss Prevention (DLP) рішень. Штучний інтелект, інтегрований у корпоративні процеси, обробляє величезні обсяги чутливої інформації — від персональних даних клієнтів до комерційної таємниці та інтелектуальної власності. Ці дані є одночасно паливом для AI та його найвразливішою точкою. Традиційні DLP-системи, розроблені для захисту структурованих даних у звичайних enterprise-системах, часто виявляються неефективними проти складних векторів атак, спрямованих на AI-моделі та їхні навчальні датасети.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Адаптація чи заміна legacy-систем: впровадження Zero Trust у 2026 році</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/zero-trust-dlya-legacy-system-adaptatsiya-chy-povna-zamina-u-2026-rotsi/</link>
      <pubDate>Fri, 23 Jan 2026 11:27:45 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/zero-trust-dlya-legacy-system-adaptatsiya-chy-povna-zamina-u-2026-rotsi/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xA;&lt;p&gt;За даними Microsoft, 80% кібератак у 2023 році були пов’язані з компрометацією облікових даних, що підкреслює неефективність традиційних периметрових моделей безпеки. Концепція Zero Trust, яка передбачає постійну верифікацію доступу до ресурсів, незалежно від їхнього розташування, стає не просто рекомендацією, а необхідністю. Однак, її впровадження у середовищі, де домінують legacy-системи, що розроблялися десятиліттями без огляду на сучасні загрози, становить значний виклик.&lt;/p&gt;&#xA;&#xA;&lt;h2&gt;Виклики інтеграції Zero Trust у legacy-середовище&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;Legacy-системи часто характеризуються монолітною архітектурою, відсутністю сучасних механізмів автентифікації та авторизації (наприклад, підтримки багатофакторної автентифікації), застарілими протоколами зв’язку та складністю інтеграції з новими інструментами безпеки. Спроба «накласти» принципи Zero Trust на таку інфраструктуру може призвести до значних операційних витрат, зниження продуктивності та створення нових вразливостей.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Процес offboarding: вразливі місця безпеки корпоративних даних</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/offboarding-chomu-tse-nayslabsha-lanka-kiberzakhystu-biznesu/</link>
      <pubDate>Fri, 16 Jan 2026 15:46:29 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/offboarding-chomu-tse-nayslabsha-lanka-kiberzakhystu-biznesu/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xD;&#xA;&lt;p&gt;Процедура offboarding (це коли цінний розробник, який мав доступ до критичних репозиторіїв та виробничих систем, звільняється з компанії) зазвичай обмежується лише передачею ноутбука та підписанням обхідного листа. Через кілька місяців, під час внутрішнього аудиту, виявляється, що його обліковий запис у Gitlab досі активний, а ключі доступу до хмарних сервісів не були відкликані. Це не гіпотетичний сценарій, а реальна вразливість, яка щодня загрожує тисячам компаній.&lt;/p&gt;&#xD;&#xA;&lt;h2&gt;Ігнорування offboarding як джерела ризиків&lt;/h2&gt;&#xD;&#xA;&lt;p&gt;Багато компаній приділяють значну увагу процесам onboarding, інтегруючи нових співробітників у корпоративну культуру та надаючи їм необхідні доступи. Проте, коли справа доходить до offboarding, цей процес часто розглядається як формальність. Це фундаментальна помилка. Несвоєчасне або неповне відкликання прав доступу, ігнорування потенційного зловмисного наміру та відсутність аудиту активності звільнених співробітників створюють величезні прогалини в системі кібербезпеки. Це може призвести до несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації, витоків даних, саботажу або використання корпоративних ресурсів у особистих цілях.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Zero Trust як інструмент безпеки гібридних інфраструктур</title>
      <link>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/zero-trust-ta-yoho-rol-u-zakhysti-hibrydnoyi-infrastruktury/</link>
      <pubDate>Thu, 08 Jan 2026 09:39:00 +0200</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/kiberbezpeka/zero-trust-ta-yoho-rol-u-zakhysti-hibrydnoyi-infrastruktury/</guid>
      <description>&lt;!-- wp:freeform --&gt;&#xD;&#xA;&lt;p&gt;Уявіть ситуацію: співробітник, який працює віддалено, підключається до корпоративної мережі через VPN. Традиційна модель безпеки часто надає йому широкий доступ до внутрішніх ресурсів після одноразової автентифікації. Але що, якщо його пристрій скомпрометований, або облікові дані викрадені? Саме тут криється фундаментальна слабкість застарілих підходів, яка відкриває двері для горизонтального переміщення зловмисників всередині мережі. У гібридних інфраструктурах, де дані та додатки розподілені між локальними серверами, приватними та публічними хмарами, цей ризик багаторазово зростає.&lt;/p&gt;</description>
    </item>
    <item>
      <title>Хмарні технології як інструмент гнучкого бізнесу у 2025 році</title>
      <link>https://techcom.org.ua/bpm/hmarni-rishennya-yak-drajver-gnuchkogo-biznesu-u-2025-roczi/</link>
      <pubDate>Tue, 12 Aug 2025 10:00:00 +0300</pubDate>
      <guid>https://techcom.org.ua/bpm/hmarni-rishennya-yak-drajver-gnuchkogo-biznesu-u-2025-roczi/</guid>
      <description>&lt;p&gt;Міграція в хмару стала не лише технологічним трендом, а й бізнес-необхідністю. У 2025 році компанії стикаються з новими регуляторними вимогами — Data Act, NIS2 — і водночас шукають шляхи оптимізації витрат через FinOps-підходи.&lt;/p&gt;&#xA;&#xA;&lt;h2&gt;Мультихмарна стратегія&lt;/h2&gt;&#xA;&lt;p&gt;Експерти галузі рекомендують мультихмарний підхід як основу операційної моделі. Це дозволяє розподілити навантаження між Azure, AWS та GCP, забезпечуючи стійкість та гнучкість.&lt;/p&gt;&#xA;&#xA;&lt;blockquote&gt;&lt;p&gt;«Мультихмара — це не про технології, це про бізнес-стійкість. Компанії, які залежать від одного провайдера, ризикують втратити гнучкість.»&lt;/p&gt;</description>
    </item>
  </channel>
</rss>
